Проект Закону про штучний інтелект не просто так йде у комплекті із переглянутим Координаційним планом із штучного інтелекту. Це не виявляється можливим — просто визначити правові засади щодо штучного інтелкту та тримати кулаки, аби все це запрацювало. Потрібне щось більше для таких штук, що не знають кордонів у такому світі, де кордонів вже не існює. Оновлений Координаційний план з державами-членами є саме такою спробою встановити правила гри на глобальному рівні для технології, що пронизує держави наскрізь.
ЄС — це все ж таки про наддержавний рівень та про рівень держав-членів. Коли ключові компоненти успішного впровадження підходу до штучного інтелекту розпорошені по обох рівнях. Та що б там Європейська комісія, Європейський парламент й Європейська рада собі не робили на наддержавному рівні, цього просто недостатньо, адже певні питання просто поза їх компетенцію як навмисно залишені за державами-членами задля вирішення їх так, як вони самі вважають за потрібне. Координація ж є саме тим елементом, що дозволяє поєднати зусилля на обох рівнях.
Координаційний план із штучного інтелекту, що розглядається — це є результат перегляду у 2021 році плану, який був прийнятий у 2018 році. Він направлений на підсилення позиції лідера у глобальному вимірі на тлі забезпечення розвитку, консолідації інвестицій, уникнення фрагментації. Його основні виміри виглядають наступним чином.
Сприятливі умови
- Підходи до регулювання й координації
- Дані
- Обчислювальна інфраструктура
Досконалість
- Взаємодія зацікавлених осіб
- Дослідницькі потужності
- Сприятливе до використання середовище
- Підтримка масштабування
На користь людей
- Культивування талантів та навичок
- Політика забезпечення довіри
- Глобальне просування
Сфери з високим впливом
- Оточующе природнє середовище
- Охорона здоров’я
- Робототехніка
- Публічна сфера
- Правоохоронна діяльність
- Мобільність населення
- Сільське господарство
Координаційний план із штучного інтелекту 2021 року наголошує на тому, що є насправді важливим, пропонує огляд дій, що їх вже було здійснено, окреслює перспективи на майбутнє. Не забуваючи, при цьому, про нові правові засади щодо штучного інтелекту (також відомі як Закон про штучний інтелект). Національні стратегії зі штучного інтелекту займають особливе місце у підрозділі «Підходи до регулювання й координації» розділу «Сприятливі умови». А головне, по всіх підрозділах детально наведені засоби, механізми, інструменти — що робитиме Європейська Комісія, до чого закликаються держави-члени, що вони робитимуть разом.
Тож, про що йдеться, коли йдеться про глобальне просування? Нехай це й заховано глибоко у надрах документа, то є далеко не другорядним. Тут йдеться про конкретні дії, а не про рожеві мрії. Такий собі підхід до того, аби впоратися з цифровим явищем у реальному світі.
Ось як себе проявляє ЄС на наддержавному рівні:
- у листопаді 2020 року проведене перше засідання спільного комітету ЄС-Японія зі штучного інтелекту
- обговорено варіанти посилення співпраці з Канадою зі штучного інтелекту
- розпочато роботу щодо спільної робочої групи з Індією зі штучного інтелекту
- заплановано початок дискусій з Автралією та Сингапуром
- на стадії пропозиції перебуває утворення Ради з торгівлі й технологій ЄС-США із ще однією точкою докладання зусиль у вигляді Угоди зі штучного інтелекту із США
- переглядається Регламент про продукцію подвійного призначення, серед конкретних питань в якому йдеться про недопущення неналежного використання штучного інтелекту із походженням з ЄС
Ці зусилля у вимірі двосторонніх міжнародних відносин будуть посилюватися, в той час як невідворотньо вживатимуться нові заходи у цьому відношенні. Але на особливу увагу заслуговує вимір Регламенту про продукцію подвійного призначення.
Так, процес перегляду почався з проекту Європейської Комісії ще 2016 року та все ще триває. Проте, Європейська Комісія, Європейський Парламент, Європейська Рада вже досягли угоди щодо фінального тексту документа, Європейський Парламент вже його прийняв, а Європейська Рада, як очікується, має його погодити (якщо вже цього не зробила). Та всього лише через 90 днів після офіційної публікації переглянутий Регламент про продукцію подвійного призначення має набрати чинності. Отже, що там такого важливого з точки зору недопущення неналежного використання штучного інтелекту?
Нехай навіть використовуються категорії, що були в обігу ще до ери штучного інтелекту. «Продукція з кіберстеження» визначається як продукція подвійного призначення, яка розроблена задля прихованого стеження за фізичними особами через моніторинг, збирання, накопичення чи аналіз даних з інформаційних або телекомунікаційних систем. Далі визначається, що потребується дозвіл для експорту навіть відсутньої у переліку продукції з кіберстеження, якщо експортер був поінформований, що вона є або може бути призначеною (в цілому чи у певній частині) для використання у зв’язку із переслідуваннями з боку держави, у зв’язку із грубим порушенням прав людини або міжнародного гуманітарного права; а у випадках якщо експортер має власну уяву про таке, виходячи з позиції належної обачності, він має повідомити про це компетентний орган, який вже приймає рішення щодо того, чи вимагатиме це попереднього дозволу. Тож, це дійсно має значення.
Ще одна причина, чому Регламент про продукцію подвійного призначення є насправді важливим — інші юрисдикції поза межами ЄС керуються ним. Взяти Україну. Ще у 2018 році Кабінет міністрів України затвердив Єдиний список товарів подвійного використання, який відзеркалює перелік з Регламенту про продукцію подвійного призначення задля приведення нормативно-правових актів України у відповідність із стандартами ЄС. Нехай наразі не є зрозумілим, чи впроваджуватиме Україна переглянутий Регламент про продукцію подвійного призначення та чи охоплюватиме це відсутню у переліку продукцію з кіберстеження. Та чи можемо ми знати напевне, як воно буде? У будь-якому разі, не можна заперечувати, що компанії із намірами експортувати засновані на штучному інтелекті технології розглядатимуться як експортери продукції з кіберстеження та матимуть отримувати попередній дозвіл від Державної служби експортного контролю України.
А тепер, зробимо крок назад та спробуємо подивитися на все це з бугра. Навіть якщо якийсь там регламент про продукцію подвійного призначення накриває також й технології на основі штучного інтелекту та дотягається аж до України, то чи мають лишатися якісь сумніви щодо того, що ЄС використовуватиме все наявне у нього в розпорядженні задля впливу на питання штучного інтелекту на глобальному рівні?
