Півтора роки назад Адвокатське об’єднання «Головань і Партнери» звернулось до фіскальної служби для отримання консультації щодо можливості віднесення витрат на поїздки адвокатів на таксі до власних витрат. Зараз це питання стало ще актуальнішим через карантин.
Також ми питали чи необхідно при цьому затверджувати відповідне внутрішнє положення, попередньо укладати відповідні договори з суб’єктами господарювання – перевізниками. Які документи є необхідними для документального підтвердження витрат на користування послугами таксі та зв’язку між поїздками адвокатів з господарською діяльністю Об’єднання.
Ми сформулювали прості та логічні питання та справедливо очікували відповіді.
Адже, ґрунтуючись на нормах п. 44.1. ст. 44 ПК України та п. п. 17, 18, 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318, віднесення вказаних витрат до витрат Об`єднання повністю відповідає чинному законодавству України.
Нас же цікавив детальний механізм.
Однак, як доводить практика, податковій службі притаманна властивість займати навіть у простих питаннях непередбачувану позицію.
Так сталося і цього разу. На наше звернення ми отримали відповідь, що по суті не містила жодної консультації та зводилась до пропозиції звернутися з цього питання до Міністерства фінансів України.
І справді, навіщо платникам податків чітко знати як виконувати свої податкові зобов’язання? Якщо можна спочатку посилено відмовчуватись, а потім притягувати їх до відповідальності за будь-який обраний ними варіант дій.
Не розділяючи таку позицію фіскальної служби, в лютому минулого року ми направили до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву з вимогою скасувати податкову консультацію, яка фактично такою не була. Та зобов’язати контролюючий орган надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду та наданням відповідей на кожне поставлене в зверненні питання.
Під час розгляду цієї справи ми вчергове звертали увагу на те, що суть існування податкової служби – це не тільки контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів та виконання інших фіскальних функцій.
Це також і допомога та консультування платників податків з метою якнайкращого досягнення цієї мети та уникнення вчинення ними податкових правопорушень.
І ось, більш ніж через рік, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 у справі № 640/2805/19 адміністративний позов було задоволено!
Тож тепер, вже доволі скоро, ми всі зможемо дізнатись, чи вважає податкова служба поїздку на таксі простою службовою необхідністю, витрати на яку можна віднести до загальних витрат. Чи ж примхливою розкішшю та необґрунтованими забаганками.
Чекаємо та будемо тримати вас в курсі.
